Сутра та її версії: історія тексту
Гілгітські рукописи, китайські переклади 615–707 рр., тибетська версія: що відомо про історію Сутри Будди Медицини.
Що кажуть історики і що розповідає традиція, не змішуючи одне з одним.
Знання
Санскритські рукописи Сутри Вчителя Медицини (Бгайшаджʼягуру-сутра) на березовій корі належать до гілгітських рукописів, знайдених починаючи з 1931 р. і датованих палеографічно V–VI ст. Від 2017 р. збірка внесена до реєстру ЮНЕСКО «Пам’ять світу».
Налінакша Датт опублікував перше видання 1939 р. 1978 р. Грегорі Шопен видав критичне видання («редакція A») з тибетською версією та англійським перекладом. Повне факсиміле рукопису з Нью-Делі вийшло 2025 р.
Китайський канон зберігає кілька перекладів: Дгармагупти (615, T449), Сюаньцзана (650, T450), який читають найчастіше, та Іцзіна (707, T451), що говорить про сімох Будд Медицини.
Давніша версія міститься в 12-му сувої Сутри посвячення (Guanding jing, T1331), яку традиція приписує перекладачеві Шрімітрі (IV ст.). Багато дослідників, зокрема Мішель Стрікман, вважають її радше китайським твором V ст.; статус цієї версії залишається дискусійним.
Тибетський канон містить дві сутри: одну, присвячену лише Будді Медицини, і другу — сімом Буддам; Шопен видав обидві тибетські версії.
Джерела 2
Точне місце й час створення сутри невідомі. JAANUS зазначає, що ім’я Будди Медицини трапляється приблизно в п’ятнадцяти текстах, перекладених китайською між III і V ст., а його культ, схоже, був особливо популярним у Центральній Азії.
Згідно з самою сутрою, Будда Шак’ямуні виклав її у Вайшалі на прохання бодгісаттви Манджушрі, описавши дванадцять обітниць Будди Медицини та його Чисту Землю на Сході.
Джерела 6
Джерела
- UNESCO, Memory of the World Register: “Gilgit Manuscript” (inscribed 2017). www.unesco.org
- Gregory Schopen, The Bhaiṣajyaguru-sūtra and the Buddhism of Gilgit, PhD thesis, Australian National University, 1978. openresearch-repository.anu.edu.au
- Nalinaksha Dutt (ed.), Gilgit Manuscripts, vol. I, Srinagar / Calcutta, 1939. (книга)
- J.-U. Hartmann, G. Melzer, T. Fukita (eds.), Gilgit Manuscripts in the National Archives of India, Facsimile Edition, vol. II.6: The Bhaiṣajyagurusūtra, National Archives of India / IRIAB Soka University, 2025 (announcement, H-Net). networks.h-net.org
- CBETA, Taishō T449, 佛說藥師如來本願經 (Dharmagupta, 615). cbetaonline.dila.edu.tw
- CBETA, Taishō T450, 藥師琉璃光如來本願功德經 (Xuanzang, 650). cbetaonline.dila.edu.tw
- CBETA, Taishō T451, 藥師琉璃光七佛本願功德經 (Yijing, 707). cbetaonline.dila.edu.tw
- JAANUS (Japanese Architecture and Art Net Users System), entry “Yakushi”. www.aisf.or.jp
- CBETA, Taishō T1331, 佛說灌頂經 (Consecration Scripture), fascicle 12. cbetaonline.dila.edu.tw
- Michel Strickmann, Chinese Magical Medicine, Stanford University Press, 2002. (книга)
Посилання перевірено 15 жовтня 2026 р.